Страждальна мати

Страждальна мати під хрестом стояла,
Стала ридати, в сльозах промовляти;
– Ой сину, сину за яку провину                   |
Переносиш нині тяженьку годину            |
На хресті?                                                           | (2)

Я тебе купала гіркими сльозами
Як малим ховала перед ворогами.
А нині плачу, бо тебе вже трачу,                |
Вже тя, милий Сину більше не побачу,    |
Сину мій!                                                             | (2)

Ти жертвувався всіх людей спасти,
За то діждався невинно вмирати:
За світ лукавай, злобний і неправий,        |
Що сповнив на Тобі свій засуд кривавий |
На хресті.                                                              | (2)

Ти моя підпоро, мій свійте ясний!
Гаснеш за скоро, в’янеш безчасний.
А що ж зі мною станесь сиротою,                |
Я сама на світі, як билина, стою                   |
Під хрестом.                                                         | (2)

Мій Боже милий! Усердно Тя молю:
Додай мені сили в нещаснім болю.
Тебе благаю, як сама лиш знаю,                   |
І Тобі десь Сина мого поручаю                      |
На хресті.                                                              | (2)