18 (1)

ЯК ТРЕБА ПОВОДИТИСЬ У ХРАМІ
Входь у храм з духовною радістю. Пам’ятай, що Сам Спаситель обіцяв тебе втішити в скорботі: “Прийдіть до Мене, всі -1—1 знеможені і обтяжені, і Я заспокою Вас” (Мф. 11,28). Завжди входь сюди зі смиренням і лагідністю, щоб з храму вийти виправданим, як вийшов покірливий Євангельський митар.
Коли входиш до храму і бачиш святі ікони, думай про те, що Сам Господь і всі Святі дивляться на тебе; будь в цей час особливо благоговійним і май страх Божий. Ввійшовши до святого храму, зроби у звичайні дві-три земних, у святкові — три поясних поклони, молячись: “Боже, очисти мене грішного і помилуй мене”, “Боже, будь милостивий до мене, грішного”, “Пресвятая Богородице, спаси мене, грішного”, а також: “Всі святі, моліть Бога за мене, грішного”.
Добре, якщо у храмі є місце, де ти звик постійно стояти. Проходь до нього тихо і скромно, а йдучи навпроти Царських Воріт, зупинися і благоговійно поклади на себе хресне знамення та поклонись.
В храмі мовчазним поклоном привітайся із знайомими, але ніколи, навіть з дуже близькими, не вітайся за руку і ні про що не запитуй. Не цікався і не дивись навколо себе, а молись з щирим почуттям, вникаючи в порядок і зміст служби. В храмі треба молитися стоячи і лише у випадку слабості або сильної втоми дозволяється сісти і відпочити. Однак, під час читання Євангелія шестипсалмія, Акафісту і в особливо важливих місцях Літургії (про які можна дізнатися у священика) потрібно конче стояти.
Коли священнослужитель здійснює кадіння храму, потрібно відступитися, щоб не заважити йому і при кадінні людей схилити голову. Хреститись в цей час не треба. Схиляти голову слід і тоді, коли відкривають або закривають Царські Ворота, коли священик благословляє рукою. Коли ж священик благословляє Євангелієм, Хрестом або Чашею, треба ще й покласти на себе хресне знамення. На Літургії, під час освячення Святих Дарів (коли співається молитва “Тобі співаємо, Тебе благословимо, Тобі дякуємо, Господи, і молимось Тобі, Боже наш”) конче потрібно, якщо в храмі не дуже людно, зробити земний поклін. В святкові та недільні дні, а також після причастя земних поклонів не звершують; вони замінюються поясними поклонами.
В храмі молися як учасник Богослужіння, а не як бездіяльний споглядач, щоб молитви і співи церковні торкалися твого серця; уважно слідкуй за службою, щоб молитися саме про те, за що молиться вся Церква. Клади на себе хресне знамення побожно, з вірою у велику силу його, для освячення свого розуму, своїх внутрішніх почуттів та сил тілесних, клади правильно і не поспішаючи, бо інакше буде не зображення хреста, а звичайне махання рукою, чому тільки біси радіють. Хреститись треба за кожним зверненням п (проханням) до Господа, а також перед цілуванням святині (ікон, — хреста та ін.), ставлячи з молитвою запалену свічку, при вході до храму або виході з нього.
Не суди невільних помилок служачих або присутніх у храмі — корисніше вникати у власні недоліки і усердно просити Господа за прощення своїх гріхів. Буває, що хтось заважає зосереджено молитися, Не дратуйся і нікого не осмикуй,а краще не звертай увагу або відійди на інше місце.
До Святого Причастя підходь смиренно і побожно склавши руки навхрест на грудях (права рука зверху); голосно сказавши своє християнське ім’я (у повній формі), з вірою і любов’ю причастись Тіла і Крові Господніх; не хрестячись, поцілуй обережно Чашу, щоб випадково не перекинути її, і чинно відійди на своє місце, прийми запивку та просфору, але не виходь з храму до закінчення Богослужіння, щоб поцілувати Хреста і вислухати подячні молитви Господу Богу після причастя.
Віруючі повинні входити до храму скромно одягнуті, жінки — з покритою головою; не можна жінкам приходити в штанах, в коротких платтях і спідницях, а чоловікам — у шортах. Неприпустимо приходити у храм,а особливо причащатися Св. Таїн і цілувати святині з нафарбованими губами – це великий гріх для жінки.
Головне правило поведінки у храмі це взаємна любов прихожан і повага до святині.